Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 

 

      «Схвалено»

                                                                                                                                           «Затверджено»                                         

Педагогічною радою                                                                                                                 Директор школи. М.В.Кондратюк                                  

 Протокол № 17 від 01.03.2019 р.                                                                                                        Наказ № 40 від 15.03.2019 р                        

                                                                                                                  

                                                                                                                            

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ ст.

с. БУБНІВКА

ГАЙСИНСЬКОГО РАЙОНУ

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

Бубнівка 2019

ЗМІСТ

І. Загальні положення…………………………………………………...……..3 – 4

ІІ. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти……………...…….4 – 5

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності….....5 – 7

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання  здобувачів освіти…… 7 – 12

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників…………………………………………………..……13

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти……………………………………...13 - 15

VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти…...…15 - 16

VIII. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти……………………………………………..………16

ІХ. Моніторинг якості освіти……………………………………………….16 - 17

 

І. Загальні положення

 

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:
- Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети.

- Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.
- Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

- Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

- Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

- Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

- Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

- Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

- Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

- Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

- Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

- Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

- Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

1.3. Колегіальним органом управління середньої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

 

ІІ. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

 

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

• принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:

• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо),

• організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти,

• контроль освітньої та виховної діяльностей,

• якість підготовки працівників на всіх рівнях.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

• планування освітньої діяльності;

• затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;

• підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти;

• посилення кадрового потенціалу навчального закладу;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

• забезпечення публічності інформації про діяльність школи;

• створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

 

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

 

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

 

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання  здобувачів освіти.

 

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів освіти. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень здобувачів освіти.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

• характеристики відповіді здобувача: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість  предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Критерії  оцінювання навчальних досягнень  здобувачів освітніх послуг початкової школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень

I. Початковий

1

Здобувачі засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

2

Здобувачі відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії 

3

Здобувачі відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

II. Середній

4

Здобувачі відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Здобувачі відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

6

Здобувачі будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

III. Достатній

7

Здобувачі володіють поняттями, відтворюють їх  зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок,  частково контролюють власні навчальні дії

8

Здобувачі вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи  логічних зв’язків; володіють вміннями на  рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з  незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями  

9

Здобувачі добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних  ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з  учителем (частково-пошукова діяльність) 

IV. Високий

10

Здобувачі володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують  новими прикладами    

11

Здобувачі мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях 

12

Здобувачі мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під            опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

                       

Критерії   оцінювання навчальних досягнень здобувачів освітніх послуг  основної  й  старшої школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень

I. Початковий

1

Здобувачі розрізняють об’єкти вивчення         

2

Здобувачі відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення 

3

Здобувачі відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують  елементарні завдання 

II. Середній

4

Здобувачі з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію 

5

Здобувачі відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило 

6

Здобувачі виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком 

III. Достатній

7

Здобувачі правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання здобувачів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності 

9

Здобувачі добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і    правильною аргументацією 

IV. Високий

10

Здобувачі мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній  діяльності, робити висновки, узагальнення 

11

Здобувачі мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми

12

Здобувачі мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення 

  Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання здобувачами різних видів письмових робіт; взаємоконтроль у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування здобувачами матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі здобувачі мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Здобувач освіти  має право на підвищення семестрової оцінки.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників середньої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів середньої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту».

Воно  здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

 

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

 

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності  в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.

Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.
Управління процесом забезпечення якості освіти забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області включає:

- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області є директор,  заступники директора з навчальної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступник, керівник методоб’єднання);

▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

▪ розширення зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

 

VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

 

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Освітній процес здійснюється у 13 кабінетах, 1 комбінованій майстерні, спортивному залі.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів.

Бібліотечний фонд закладу нараховує 6300 примірників.
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 100 %.
Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району вінницької області має доступ до мережі Інтернет,  баз даних у режимі on-line,  електронну пошту, власний сайт http://bbn.gnedu.vn.ua/.

 

VIII. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

 

У середній загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють система збирання й аналізу інформації та система документообігу.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації середню загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області підключено до провідного швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний сайт закладу http://bbn.gnedu.vn.ua/.

Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

 

ІХ. Моніторинг якості освіти

 

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

• аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

• здобувач освіти;

• педагогічний працівник;

• адміністрація закладу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

• моніторингова група;

• адміністрація закладу;

• органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

• самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

• внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь в олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);

• зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

• систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.